Для початку, потрібно розібратися, що таке непослух з боку дитини? Так, і він буває різним. Буває дитина не просто не слухає, а ще й робить все з точністю навпаки. Безсумнівно, у кожного батька різні методи виховання, хтось злегка голос підвищить, хтось поставить в кут. А декому властиво на пустощі дітей закривати очі.
Так який же варіант правильніше, і що робити якщо малюк не слухається?
Для початку потрібно визначити причину непослуху. ось кілька з них:
- Цікавість.
- Образа.
- Малюк може десь побачити дану манеру поведінки.
Слідом, потрібно розібратися в ситуації, а може десь не дали крихті помацати гарячу чашку, вдаривши його по руці? А дитині то не зрозуміти чому в один момент до чашки торкатися можна, а в інший не можна. Тому тут потрібно розкласти все по поличках. Якщо причиною неслухняності стала образа, спробуйте пояснити, що, доторкнувшись, до чашки було б дуже боляче. І надалі потрібно намагатися не допускати таких ситуацій. Якщо крихітка хоче забруднити фломастером шпалери, не потрібно відбирати фломастер, просто відволікайте малюка і дайте інший предмет, на якому можна малювати.
Справа в тому, що на підсвідомому рівні у всіх людей з немовляти закладено посилення цікавості при отриманні відмови. Тобто дитина все одно буде лізти туди, де прозвучало «ні» або «не можна». Тому тут потрібен або відволікаючий маневр, або нехай дитина вчитися на своїх помилках. Безсумнівно, ніякій мамі не хоче з щоб крихітка обпеклась праскою, тому найкраще відвернути малюка на щось інше.
У деяких випадках малюки копіюють поведінку інших дітей. У цьому випадку може допомогти не що інше як свій власний приклад. Долучайте малюка до посадки картоплі на дачі, беріть його з собою на город, або ж до цікавого прибирання по дому, і тоді про переймання чужих примх і істерик не залишиться ні сліду.
Звичайно, перелічені вище способи не підійдуть немовляті, але на думку психологів, діти можуть усвідомлювати, що можна і що не можна вже з двох з половиною років. Через непослух дитини, батьки найчастіше переходять на крик, або ж зовсім до покарання. Намагайтеся не кричати і не карати крихту по дрібницях.
З малих років пояснюйте малюку кожен його крок, дитина сама зрозуміє який вибір зробити. І можете бути впевнені, неправильним вона ніколи не буде.